Ми створили у Львові унікальний дитячий клуб без іграшок з базару

Ми створили у Львові унікальний дитячий клуб без іграшок з базару…

tvoemisto-logo

http://tvoemisto.tv/news/62237.html

– Ви з чоловіком є відомими музикантами, діджеями, трохи несподівано було дізнатись, що ви відкрили у центрі  Львова клуб для дітей.
– Так, це дещо спонтанне рішення, хоча у сфері розваг ми працюємо вже понад 10 років, маємо колосальний досвід щодо організації зони комфорту та відпочинку в цілому. З 2002 року ми займаємося організацією, промоушином вечірок у електронному стилі драм-енд-бейс, привозили дуже багато закордонних артистів, які вперше були в Україні. Пишемо музику, тому що ми є продюсерами, видаємося за кордоном. Робили перший львівський рейв. Також є жага до різних дизайнерських втілень, є своє бачення всього і бурхливе бажання поділитися цим всім з оточуючими, донести до них те, що є приємним і цікавим для нас самих. І звісно ж, левову долю натхнення у нашій новій розважальній діяльності відіграє Юля, наша п’ятирічна донька, яка й провела нас до світу сучасних дитячих іграшок, ігор та іншої атрибутики дитинства початку 21 століття.

01

– Чим «Лис Микита» відрізняється від інших дитячих закладів?

– Повна назва нашого закладу розважально-пізнавальний клуб «Лис Микита». Відрізняється тим, що ми його зробили за власним проектом, це не є якийсь типовий центр, де закуплено іграшки на базарі чи щось скопійовано. Ми придумали таку концепцію, щоб було приміщення, лабіринт, унікальні іграшки і забави для дитини, яка би прийшла і вперше побачила це тут і запам’ятала. В дитини навіть у дорослому житті можуть лишитися спогади про цей заклад, бо вона побачить таке, чого більше ніде не бачила.

– Це таке собі формування смаку у дитини?

– Можливо так, воно все впливає – колір стін,іграшки, матеріали з яких це зроблено.

– Це авторські іграшки, хто над цим працював?

– Так, це авторські іграшки, ручної роботи, їх створила Ірина Штибель. Кімната професій створена як рольова зона. Це важливо для розвитку. Рекомендують рольові ігри, щоб дитина могла себе відчути лікарем, продавцем, кухарем, зараз ще робимо куточок пожежника. Робили це для того, щоб дитина максимально могла втілитьсь в професію і переключитися на світ гри.

– Як відбуваються заняття в кімнаті професій?

– Кімната професій – це кімната розваг, так само, як і кімната лабіринт. Коли проходять заняття, ми інтегруємо все, що в нас є. І, наприклад, в кімнаті-лабіринт, де є багато кульок, дуже зручно вивчати кольори. У кімнаті професій вивчають  овочі,  фрукти, де солодка їжа, де солона, що з чим можна їсти. Кімнати створені не для навчання, а щоб діти приходили бавились. Третя кімната – зала, де відбувається навчання або святкування днів народжень і різні гуртки.

02

 

 

 

 

 

 

 

 

– Розкажи, будь ласка, детальніше про навчання

– Розвиток маленьких діток є надзвичайно важливим, адже саме у перші роки у дитинки закладається ґрунт на усе її подальше життя. Нещодавно ми створили курс «Кмітливе Лисеня», який розрахований на дітей віком від 1 до 6 років. Поділ іде на п’ять груп: 1-2 роки, 2-3, 3-4, 4-5, 5-6. Відповідно до кожного року склали програму яка базується на загальновідомих розвиваючих методах (М. Монтессорі, Г. Домана, С. Лупан, подружжя Нікітіних, М. Зайцева, В. Воскобовича, Л. Данілової та інших).

Викладач Оля Чупрей шукає індивідуальний підхід у колективних заняттях. Спеціально для занять створює різноманітні іграшки (з різною текстурою та запахами лаванди, ромашки тощо), щоб малюк зміг відкривати для себе все нові і нові горизонти цього світу.

Також по вівторках у нас діє  художня студія – малювання, ліпки. Щосуботи о 12 годині відбувається «Творча майстерня Лиса Микити» , куди ми запрошуємо різних майстринь для цікавих занять з дітками.

– З якого віку можна приводити діток на малювання?

– У нас заплановано дві вікові категорії: від 2 до 4 років у присутності батьків і 5-7 років. Зараз діє тільки старша група. Так само є курс “Англійська змалку” від 3 років.

– Чи мають відповідну освіту ваші вихователі?

– Так,  художню школу проводить дипломований педагог-художниця, яка вже понад 15 років вчить діток малювати. Вчитель англійської  мови сертифікований. Зараз триває набір в театральну студію, яку будуть вести актори Першого театру для дітей і юнацтва. Краще, ніж самі актори ніхто не донесе акторську майстерність для діток.

– У  Польщі є така практика, коли залучають мамів. Наприклад, мама – журналіст, її запрошують і вона розповідає дітям, що це за професія.

– Ми робили програму «Канікули з Лисом Микитою». Під час зимових канікул батьки стикнулися з проблемою, що немає куди повести дитину. Тому ми розробили програму, година з якої була виділена на знайомство з професією. Приходив, наприклад, музикант з якогось гурту. Попередньо ми дітей знайомили з цим колективом, показували виступи, пізніше музикант розповідав, як він працює, показував інструменти.

– У такому віці складно визначити професію, а як виховувати смак у дітей?

Про професію звісно зарано думати. Обов’язко варто займатися з дитиною вдома – куди б дитина не ходила, вона потребує контакту з батьками. Має бути різносторонній розвиток, максимум позитивних моментів.

03

 

 

 

 

 

 

 

 

– Що ти, як мама, хотіла б навчити дитину у першу чергу?

– Треба підлаштовуватися під дитину. Дивитися наскільки добре їй щось виходити – наука, танці, творчість. Знаю, що відведу дитину на танці. Все закладається з дитинства. І навіть, якщо здається, що це банально ходити на танці, але це дає свої результати – кординація рухів, постава.

– Наскільки твоя дитина тягнеться до музики? Батьки ж музиканти?

– Їй дуже подобається музика, не наша. У неї є свій смак і вона дуже часто просить щось їй увімкнути. Дуже часто дитяча музика в уявленні батьків – пісні з радянських мультфільмів. Ми маємо дуже хороші сучасні українські пісні для дітей, які заспівали професійні виконавці. Це переспів дитячих віршів «Віршолюбики». Дуже хороша серія з добре прописаними інструментальними партіями. Їх приємно слухати і дітям, і дорослим. Там і різні інструменти, і висока якість запису. Є й дитячі записи, але їх небагато, та діти дітей не завжди хочуть слухати.

– Як вибираєш музику для «Лиса Микити»?

– Ми підшукуємо музичну підбірку, яка б несла у собі щось хороше і цікаве – з різними звуками, інструментами, настроєм. Це не має співатися «сонце світить, травичка росте», це може бути інструментальна музика, англійською мовою, китайською, це не важливо насправді.

– Звернула увагу, що у центрі також використано цікаві дизайнерські рішення…

– Все впливає на смак – колір стін, іграшки, матеріали з яких це зроблено. Люди самі зауважували, що у нас все дуже яскраво. Ми насправді це робили інтуїтивно, не акцентували на цьому, але дорослим і дітям це дуже подобається.

– Як у Вас відбуваються Дні народження?

– Святкування відбувається в окремій кімнаті, де є сцена і музичні інструменти. Коли в кімнаті немає занять чи святкувань, вона відкрита для відвідувачів. Ми плануємо ще поставити там барабанну установку, мікрофон. Зараз там є гітара, скрипка, синтезатор, ксилофон. За бажанням іменинника приходить аніматор, який розважає дітей. Якщо аніматора нема, діти знайдуть чим зайнятися, бо ж є лабіринт, кімната професій, музичні інструменти. Діти мають доступ до усього приміщення. Згодом у нас буде аніматор у ролі Лиса Микити, наразі у нас інші казкові герої.

04

 

 

 

 

 

 

 

 

– А чому назва «Лис Микита»?

– Насправді, ми перебрали дуже багато варіантів назв. Та Лис Микита виявився найближчим, це автентичний український герой, мені навіть здається, що він ходив вулицями, де є наш заклад, заходив на Галицький базар до бабусь по кури. Та й якось одразу я собі, як дизайнер та бренд-менеджер закладу уявила хорошу співпрацю з образом Лиса.

– Це сімейна справа? Чим зараз більше живете – музикою чи «Лисом Микитою»?

– Це сімейна справа, навіть дитина задіяна. Наша нова діяльність з’явилась не як альтернатива тому, що ми робимо, а як ще одна ланка творчості. Тож зараз живемо і  музикою, і «Лисом Микитою». Радіємо, що нам вдається це поєднувати.

– Як вдається поєднувати творчість, власну справу і материнство?

– В кожній справі є періоди, коли потрібно максимально докластися для того, що б твоє «дитя» почало жити повноцінним життям. Тому, зараз в нас непростий період, час, коли в голові засів лише Микита)) Добре, що нашій дитині цікаво спілкуватися з нами на ці теми, вона деколи пропонує щось втілити, пропонує свої ідеї. Звісно, що зараз ми менше почали розмовляти про етикет чи космос…, але я точно знаю, що це тимчасово і те, про що ми з нею говоримо зараз, принесе також певний досвід у наших відносинах та розвитку маленької особистості. До речі, недавно ми випікали печиво у формі лисичок і Юля мене запитала: «Мамо, чому в тебе одні Лиси в голові».

– Наскільки, на твою думку, мамі важливо не робити довгих пауз в роботі і самореалізовуватись?

– У мене подвійна думка стосовно цього. Я не відпочивала, не робила пауз, я працювала вдома. І мені здається, що мені б дуже хотілося відпочити, відключитися, не думати про роботу, бо були такі моменти, коли дитина прокидалася вночі, а я злилась, оскільки мусила щось допрацювати. Але дитина не винна в цьому і не має цього відчувати. Чоловік каже, що навпаки, якби я нічого не робила, була б не задоволена тим, що сиджу з дитиною і нічого, крім цього, не бачу. Отже, потрібно якось балансувати, шукати золоту серединку.

05

 

 

 

 

 

 

 

 

– Як би ти вибирала розвиваючий центр для дитини, що б порадила батькам?

– Наш клуб опинився тут, тому що є центр міста і немає куди піти з дитиною. Є навчальні заклади, але розважального нема. Коли ми з дитиною гуляли площею Ринок, я хотіла кудись зайти, погрітися, відпочити, але не було куди. Я відчувала велику незручність.  Це так само один з мотивів зробити клуб саме тут. Батьки можуть приходити сюди з ноутбуком і працювати, є інтернет, wi-fi.  Оскільки це центр, тут відбуваються ділові зустрічі, батьки можуть залишити дитину і піти.

А щодо порад, то звісно, обирати за місцем розташування,  де зручно. Наш клуб – є точкою, куди можуть з’їжджатися з різних районів.

Також звертати увагу на якість послуг, наскільки це щиро відбувається, професійно. І насамперед, наскільки дитині подобається, які враження у неї. Ми ж намагаємося всі послуги надавати так, щоб всі були задоволені – і батьки, і діти.

Leave a reply

You must be logged in to post a comment.